Як відомо, соняшник є головною олійною культурою в Україні. Соняшникова олія має переваги перед іншими рослинними жирами за поживністю та засвоєнням. На світовому ринку Україна лідирує з виробництва соняшникової олії. Олійно-жировий комплекс б’є світові рекорди, в 94 країни постачається українська олія, це 60% світового експорту цього цінного харчового продукту.
          Україна за посівними площами соняшнику займає третє місце в світі, а за валовим виробництвом насіння – четверте. Сучасна кон'юнктура, передусім продовольчого ринку примушує аграріїв через брак коштів сіяти те, що вигідніше. Здебільшого це енергонасичені культури, які вирощують через безконтрольність у землекористуванні, нехтуючи сівозміни, що призводить до погіршення родючості ґрунтів. Першочергово це стосується соняшника, потужні рослини якого найбільше обезводнюють та збіднюють ґрунт.  В структурі посівних площ основних сільськогосподарських культур соняшнику відведено в цілому 13% загальної площі ріллі. У 2011 р. передбачається зменшити посівні площі цієї культури на 857 тис.га. Основні посіви та виробництво соняшнику сконцентровані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Одеській, Харківській, Херсонській областях (146-439 тис.га). 
          Перенасичення сівозміни соняшником, особливо в невеликих за земельними площами  агроформуваннях,  де зменшується набір культур, застосування спеціалізованих короткоротаційних сівозмін, сівба непротруєного насіння інші технологічні негаразди вирощування призводять до погіршення фітосанітарного стану посівів цієї культури, накопичення інфекції збудників хвороб у ґрунті, на рослинних рештках, уражених сходах падалиці. При вирощуванні соняшника, насамперед слід враховувати чинники впливу на стан посівів під час вегетації культури, які формують показники врожаю.
          Через вищезазначене щорічно спостерігається погіршення фітосанітарної ситуації в плантаціях соняшника. Рослини культури все більше зазнають пошкодженість спеціалізованими та багатоїдними шкідливими комахами, а особливо потерпають від різноманітних хвороб.
          На соняшнику можуть розвиватися, а інколи знижувати, а то і знищити врожай, понад 80 захворювань грибної, бактеріальної, вірусної, квіткової та неінфекційної етіології, які уражують посіви соняшнику в усі періоди його розвитку. Найбільш поширеними і шкідливими є: біла  (склеротиніоз) та сіра гнилі, несправжня борошниста роса,  фомоз, фомопсис, альтернаріоз, вертицильоз (в’янення), соняшниковий вовчок тощо.
          Вся надземна частина рослин соняшнику та коріння є живильним середовищем для збудників хвороб, ступінь ураженості рослин із року в рік коливається через перепади погодних умов та порушення технології вирощування культури. У фазу сходів на сім’ядольних листках можуть з’явитись симптоми несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилей, фомопсису, альтернаріозу.  За умов сухої і теплої погоди хвороби розвиваються слабко і ураженість не перевищує 5%, а якщо в цей період сума опадів вища за середню багаторічну норму, то ураженість може сягати 50-70%. На початкових фазах росту рослини захищають протруйниками: апрон XL, т.к.с., 3 л/т, ровраль ФЛО, к.с., 8 л/т, вінцит, к.с., 2 л/т, колфуго Супер, в.с., 2 л/т, максим XL, т.к.с., 6 л/т, металакс, т.к.с., 2-2,5 л/т, форсаж, к.с., 0,8 л/т, ін.
          В червні на листках і надземних частинах рослин з’являються плямистості різної етіології, які з липня і до кінця вегетації набувають великого розвитку (альтернаріоз, фомоз, фомопсис), менш проявляються іржа, борошниста роса, віруси. Коли в серпні-вересні відносна вологість повітря перевищує 70%, то на кошиках проявляється біла та сіра гнилі, які спричиняють зниження врожаю насіння на 10-20%, а в сприятливі роки для розвитку гнилей на 40-50%. При цьому схожість насіння значно знижується, якість товарної продукції погіршується. 
          За даними спеціалістів фітосанітарного контролю та діагностики, в 2010 р. в переважній більшості областей, зокрема Степу, через посушливе жарке літо, слабко проявилися біла (фото) та сіра гнилі на 19-27% площ. В Лісостепу, подекуди Степу хвороби за випадання дощів поширювалися дещо інтенсивніше. Так, у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській і Сумській областях гнилі були виявлені на 52-70% площ культури. Однак з вищезазначених причин гнилі не мали господарського значення.  Шкідливість білої та сірої гнилей на соняшнику проявляється у випаданні сходів, знижені врожаю, посівних і товарних якостей насіння. Рослини уражені в більш ранній період гинуть, хоча на уражених рослинах в більш пізній період насіння утворюється, але воно легке і щупле. 
        

  В усіх зонах вирощування соняшнику поширена несправжня борошниста роса (переноспороз), яка проявляється протягом всієї вегетації. Так, у 2010 р. хворобою було охоплено в Степу 28, Лісостепу 14% площ соняшника за ураження 7% рослин. Найпоширенішою хвороба була у Дніпропетровській, Кіровоградській, Сумській (41-68% площ) областях, де нею хворіло 1-8, макс. 20% у вогнищах АР Крим. В уражених рослинах збудник несправжньої борошнистої роси проникає в насіння і зберігається там у вигляді грибниці. Знижується схожість рослин, і сходи мають пригнічений вигляд. Джерелом інфекції може бути заражене насіння, уражені рештки рослин, заражений ооспорами ґрунт (які зберігають свою життєздатність у ґрунті до 7-10 років), а також заражені сходи падалиці. Ступінь шкідливості несправжньої борошнистої роси залежить від інтенсивності розвитку хвороби. Нерідко спостерігається зниження схожості ураженого насіння, зрідження посівів соняшнику, а іноді загибель окремих ділянок внаслідок порушення процесів дихання та вуглеводного обміну (в період бутонізації кількість вуглеводів у хворих рослин зменшується). Захворювання інтенсивно розвивається при високій вологості повітря (понад 70 %) і температурі в межах 15-18 0С. В роки епіфітотії від розвитку несправжньої борошнистої роси рівень ураженості рослин може сягати 50-60%, а недобір врожаю до 50%.
          Високий розвиток іржі часто спостерігається в другій половині літа, іноді наприкінці вегетації. Рослини, які уражуються іржею недорозвинені, що істотно впливає на зниження врожаю та погіршення його якості (знижується олійність), при сильному та середньому ступені ураженості рослин іржею зменшується розмір кошика на 7-16%, врожай насіння на 14-38%, вміст олії на 4-12%. Протягом вегетації 2010 р. на більшості рослин соняшника масово розвивалася іржа в період побуріння кошиків, розвитку якої сприяли висока температура і дефіцит вологи. У Степу (Донецька обл.) на 73% рослин та Лісостепу хворобою було охоплено 2-26 (осередки Кіровоградської, Харківської, Черкаської обл.), макс. 100% рослин подекуди у Вінницькій області. 
          Майже в усіх районах, де вирощують соняшник, поширений фомоз, особливо на півдні України. Поширення цієї хвороби у посівах може призвести до значного зниження урожаю культури, через випадіння сходів, зменшення асиміляційної поверхні рослин, відмирання листків. За вегетації 2010 р. хвороба проявилася в Лісостепу, подекуди в Степу в період цвітіння – достигання насіння, де нею було охоплено 14-57% посівів соняшнику. В осередках Кіровоградської та Миколаївської областей 26, макс. Вінницької 90% рослин за розвитку хвороби 1-18%.
          За частих опадів та підвищеної температури (20-280С) під час бутонізації та цвітіння на соняшнику проявляється фомопсис (сіра плямистість), яку вперше на території країни виявили у 1985 р. Шкідливість хвороби призводить до прямих втрат врожаю від надламування уражених стебел і вилягання рослин, внаслідок поживного дисбалансу знижуються посівні якості та погіршуються товарні властивості насіння: маса 1000 насінин зменшується в 1,5-2 рази, знижується олійність на 4,5%, змінюється жирно-кислотний склад олії – при вирощування високоолеїнових гібридів, зменшується кількість олеїнової кислоти (з 87 до 64%). Втрати врожаю, в залежності від періоду зараження, можуть коливатися в межах 20-100%. У 2010 р. під час цвітіння-достигання соняшнику фомопсис було відмічено в Степу (Донецька, Кіровоградська, Миколаївська обл.) та Лісостепу (Черкаська обл.) на 6-22% площ з ураженням рослин 1-5%. 
          За порушення системи землеробства та сівозміни (перенасичення її соняшником) в посівах культури набувають поширення альтернаріоз, септоріоз (фото вище), аскохітоз, фузаріоз, інші, ураження якими призводить до недобору врожаю, погіршенні якості насіння.
          За недотримання агротехніки та сівби сприятливих до ураження гібридів соняшнику, переважно іноземної селекції, на корінні паразитує вовчок соняшниковий (фото).Одна рослина здатна утворити 60–100 тис. насінин, які легко розносятьсся на великі відстані вітром, дощем, комахами й твариними. Життєздатність насіння в грунті зберігається майже тринадцять років, але воно проростає виключно тоді, коли поряд є рослина-живитель. В 2010 р. на 2-7% площ в осередках Донецької, Запорізької, Одеської, Харківської областей хворобою було уражено 2-4% рослин соняшника за щільності 1-4 стебла паразита на кожній.
          Беручи до уваги значний запас інфекції вищезазначених хвороб у рослинних рештках, ґрунті та насінні соняшника, у поточному році ймовірний прояв, розвиток та поширення їх у посівах цієї культури більшості соняшникосійних областей, а передусім у вищезазначених, де слід заздалегідь прийняти своєчасні заходи до недопущення втрат урожаю через захворюваність рослин.
          Для правильного прийняття рішення щодо недопущення зараження або оздоровлення рослин соняшника слід обстежувати посіви і мати достовірну інформацію щодо фітосанітарного стану посівів. Відповідно до існуючих методик обстеження посівів культури для визначення меж поширення хвороб, ступеня ураження ними рослин проводиться відбір і аналіз проб рослин або окремих їх органів, тощо.
          Облік ураження рослин хворобами під час вегетації проводять на відібраних рослинних зразках в 10 місцях по 10 рослин в 2-х суміжних рядках (100 рослин).
Облікові ділянки, зразки рослин, інші облікові дії розпочинають на відстані 20-25 м від краю поля з наступним рівномірним їх розміщенням.
          Інтенсивність ураження хворобами на соняшнику визначається за шкалами у відсотках: І бал – 0,1 – 10; ІІ бали – 11 – 25; ІІІ бали – 26-50; ІV бали – 51 і більше.
          Визначення ступеня ураження (інтенсивності) хворобами рослин полягає в прийнятті окомірно за 100% площі листкової поверхні або всієї рослини. При цьому окомірно листок приймаємо за 100%, а відсоток ураженої поверхні і є відсоток розвитку хвороб. Середній відсоток інтенсивності ураження хвороб обраховується середньоарифметично.
          На посівах соняшнику проводять 5 обліків: 1 – на сходах посівів для визначення відсотку ураженості хворобами; 2 – у фазу 3-4 пар справжніх листків на ураженість хворобами (несправжня борошниста роса та інші); 3 – за формування кошиків; 4 – під час цвітіння – на ураженість хворобами (в т.ч. вовчком соняшниковим); 5 – перед збиранням врожаю (особливо на насіннєвих посівах) обліковують несправжню борошнисту росу, суху гниль кошиків, іржу, вовчка соняшникового тощо.
          Інформаційні повідомлення спеціалістів державної служби захисту та дані місцевих обстежувальних заходів беруться за основу при плануванні і проведенні захисних заходів щодо оздоровлення плантацій соняшника та збереження врожаю культури.
          Перелік профілактичних та захисних заходів з попередження захворювання та оздоровлення посівів соняшника за рекомендаціями Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ:

  1) дотримання сівозміни з поверненням культури на попереднє поле через 8-10 років, що оздоровлює ґрунт від інфекцій хвороб і усуває додаткові затрати на захист посівів соняшнику;
  2) впровадження у виробництво стійких сортів;
  3) сівба в оптимальні строки протруєним насінням;
  4) дотримання оптимальної густоти рослин;
  5) знищення бур’янів через систему перед та післяпосівних культивацій;
  6) систематичний нагляд за фітосанітарним станом плантацій та здійснення захисних заходів рекомендованими фунгіцидами (табл. 1) ;
  7) своєчасне збирання насіння з незаражених ділянок та врожаю в цілому;
  8) на початку побуріння кошиків за високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% проведення десикації (табл. 2);
  9) ретельне очищення та калібрування насіння (проти білої гнилі – обов’язкове очищення насіння від склероціїїв);
  10) подрібнення та заорювання післязбиральних рослинних решток, видалення і спалювання залишків у місцях обмолоту і доробки насіння;
  11) внесення збалансованих до потреб ґрунту норм органічних та мінеральних добрив;
  12) контроль якості насіннєвого матеріалу, через фітоекспертизу та вибраковування заражених партій насіння.

Таблиця 1.  Препарати для оздоровлення посівів соняшнику

Таблиця 2.  Десиканти

Назва препарату (діючої речовини), фірма, країна	Норма витрати, (кг, л/га)	Спосіб, час обробок, обмеження	Строк останньої обробки  (у днях до збирання  врожаю)	Максимальна кратність обробок
Аргумент, в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л, у кислотному еквіваленті  – 360 г/л), ТОВ «Нертус», Україна, виробник – ф. «Петерс енд Бург Лтд.», Угорщина,  ф. «Янгжоу Нешинел Кемікал  Вестжонг Кампані»,  Китай	3,0	Обприскування посівів у фазі початку побуріння кошиків	14	1
Баста 150, в.р.к. (глюфосинат амонію,  150 г/л), ф. «Байєр КропСаєнс АГ»,  Німеччина	2,0	Обприскування посівів у фазі повної стиглості за вологості насіння 33-37%	5-6	1
Гліфос Супер, в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату,  607 г/л, у кислотному еквіваленті  – 450 г/л),  ф. «Камінова А/С»,Данія	2,4	Обприскування посівів у фазі початку побуріння кошиків	11	1
Ураган Форте  500 SL, в.р.к. (гліфосат, 500 г/л), ф. «Сингента», Швейцарія	1,5-2,0	Обприскування посівів у фазі початку побуріння кошиків	14	1

          Враховуючи специфіку розвитку та розповсюдження хвороб на  соняшнику, аграріям, що вирощують цю культуру, насамперед у Лісостепу та Північному Степу, де вищевказані хвороби можуть створювати епіфітотійні ситуації, слід звертатися за консультацією та практичною допомогою з проведення обстежень плантацій і захисних заходів щодо культури до спеціалістів державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей та районів, які маючи знання, досвід, відповідну інформацію щодо ринку пестицидів, зможуть надати потрібну і своєчасну, корисну та дієву пораду.

         Герасименко Тетяна Петрівна,  головний спеціаліст відділу прогнозування  та фітосанітарної діагностики Головдержзахисту

http://agroua.net/plant/catalog/cg-5/c-17/info/cag-423/