Стратегія підживлення кукурудзи

   Чи варто вирощувати кукурудзу? Такого запитання не виникає, мабуть, у жодного сільгоспвиробника. Адже йдеться про одну з найважливіших та найрентабельніших сільськогосподарських культур, яка за врожайністю перевищує всі зернові та має надзвичайно різнобічне використання.

   «Кукурудзяний бум» на царицю полів, який спостерігається в останні роки змушує аграріїв замислитись, яким же чином підвищити її продуктивність? Зрозуміло, що вода, сонячна інсоляція, оптимальний температурний режим, CO2, O2, високоякісне насіння відіграють ключову роль у продуційних процесах, однак правильно підібрана стратегія щодо системи удобрення кукурудзи є не останьою скрипкою в цьому оркестрі, а можна сказати головним важилем який забезпечує нормальний ріст і розвиток, а також визначає майбутню врожайність.

   Кукурудза потребує значно більших норм добрив ніж інші зернові культури. За кількістю поживних речовин, які використовуються для формування врожаю, кукурудза прирівнюється до цукрових буряків та картоплі. Під посіви кукурудзи відводять ділянки з найродючішими грунтами та найкращими попередниками. Кукурудза формує високі врожаї на грунтах, багатих азотом, із хорошими фізичними властивостями, пухких, добре проникних для води й повітря. Гарно росте вона на легких грунтах, удобрених гноєм або зеленим добривом, гірше - на засолених, важких та тих, що дуже запливають. На формування 1 тонни зерна сучасні гібриди кукурудзи, виносять з грунту таку кількість поживних речовин: 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза. Рівень внесення мінеральних добрив розраховують з розрахунком на запланований урожай, в залежності від попередника та від рівня рухомих форм поживних речовин (азоту, фосфору, калію), мг/100 г  в ґрунті.

   Компанія ТОВ «Супермаркет Насіння Польових Культур» дає орієнтовні норми внесення внесення мінеральних добрив під кукурудза на запланований урожай.

NPK

урожайність

40 ц/га

60 ц/га

80 ц/га

100 ц/га

азот (N)

100 – 130

130 - 180

160 – 240

200 - 300

фосфор (P)

30 - 80

40 - 110

50 - 130

60 - 150

калій (K)

100 - 140

150 - 190

200 - 250

250 - 310

кальцій (Ca)

24 - 40

36 - 60

48 - 80

60 - 100

магній (Mg)

24 - 40

36 - 60

48 - 80

60 - 100

 

   У розвитку кукурудзи можна виділити два важливі періоди живлення головними елементами: період утворення 5-7 листків та період від появи 9-10 листків до повного викидання волоті.

   У перший період розвитку кукурудзи закладаються репродуктивні органи. Від наявності елементів живлення, особливо фосфору, залежить кількість качанів на рослині та зерен на них. У цей період кукурудза росте слабо, елементів живлення використовує мало. Її коренева система ще розвинута слабо і не може поглинати поживні речовини з важкодоступних сполук. Тому кукурудза в цей час дуже вибаглива до наявності в грунті легкозасвоюваних елементів живлення, особливо фосфору. Через 10-15 діб після появи сходів кукурудзи настає критичний період у фосфорному живленні. Фосфор сприяє хорошому розвитку кореневої системи, підсилює використання рослиною елементів живлення з грунту та добрив, прискорює закладання репродуктивних органів. Ця особливість зумовлює високу ефективність внесення фосфорних добрив під час сівби.

   Другий період характеризується інтенсивним ростом рослин кукурудзи. Він триває 17-20 діб. За такий короткий час накопичується головна маса рослини і використовується багато елементів живлення: азоту й фосфору - 50% загальної кількості, калію - 70% максимального нагромадження. Цей період є критичним для кукурудзи щодо азотного живлення. Рослини в цю пору часто відчувають нестачу азоту в грунті внаслідок його вилуговування та слабкої мінералізації, тому підживлення азотними добривами досить ефективне. Висока потреба рослин кукурудзи в калію спостерігається в період викидання волоті, цвітіння та наливання зерна. На чорноземах кукурудза відчуває потребу в цинку. За його нестачі в рослинах знижується вміст протеїну та триптофану. Мінеральні добрива під кукурудзу застосовують у різні строки та різними способами.

   В умовах стійкого зволоження грунту норму азотних добрив збільшують підживленням, а в умовах нестійкого зволоження - завдяки основному внесенню. На грунтах легкого гранулометричного складу в районах достатнього зволоження фосфорно-калійні добрива вносять восени під основний обробіток грунту, азотні - під передпосівну культивацію. У районах нестійкого й недостатнього зволоження всі мінеральні добрива вносять під основний обробіток грунту. В цих умовах ефективне локальне внесення добрив, особливо фосфорних. За такого внесення фосфор менше закріплюється грунтом і помітно підвищується коефіцієнт його засвоєння рослинами. В зоні Лісостепу всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (70-90%), решту використовують для підживлення під час вегетації.

   Для основного внесення найкращою формою азотних добрив є амонійні та аміачні (аміачна селітра, безводний аміак, аміачна вода) фосфорних - суперфосфат, фосфористе борошно, калійних - безхлорні (сульфатні) калій сірчанокислий, калімаг, калійно-магнієвий концентрат. Високоефективне застосування й комплексних добрив. Зокрема, амофос, діамофос, сульфоамофос, нітрофоска, нітроамофоска, внесені до висівання. За впровадження високопродуктивних гібридів у багатьох агрофірмах широкого використання набуло внесення під кукурудзу безводного аміаку, рідких комплексних добрив та КАС(карбамідо-аміачна суміш). Перевагою рідких добрив перед твердими є повна механізація внесення та рівномірний розподіл полем. КАС і РКД(рідкі комплексні добрива) можна вносити на поверхню грунту з подальшим загортанням, оскільки вони не містять вільного аміаку. Під час висіву кукурудзи вносять суперфосфат, амофос. Якщо треба внести повне мінеральне добриво, тоді використовують нітроамофоску 5 – 8 ц/га, найбільш ефект дає при внесенні навесні під культивацію за 10-14 днів перед сівбою. Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом - 4%-ним розчином (4 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще підживити рослини від фази 6-7 листків впродовж трьох тижнів 1 - 2 рази через 6-8 днів. Підживлення розчином карбаміду рекомендується проводити при температурі повітря не більше +20 та не менше +10...+12, у вечірні години (за хмарної погоди) або вдень, що підвичує коефіцієнт засвоєння азоту з добрив. Карбамід є кращим азотним добривом для позакориневого підживлення , так як (за правильного внесення) амідний азот на 90-95 % засвоюється листковою поверхнею рослин і (що важливо) за дуже короткий проміжок часу. Листкове підживлення карбамідом рекомендується комбінувати у одному робочому розчині з пестецидами та мікродобривами що поліпшує дію хімічних засобів і знижує вплив стрес-факторів , які викликані ними.

агроном-консультант  067-443-47-88, Богдан Чичірко.

2 rep error 2014

повернутися до списку